Вірші народжені війною

2022-12-31

Листок останній календар згубив – І новий відлік завтра розпочнеться, А в серце ніби камінь хтось убив, Сльоза кровава з нього болем ллється.

Чорні листки того календаря Пекучим згарищем у душах вже врослися. Чорні хустки на плечах матерів Із їх обличчям змученим злилися.

А завтра – знову зі стіни Нам січень схоче усміхнутись. Та мертвий той простий листок Не знає, як людській душі забутись.

Бо не забуде з нас ніхто Отого болю і страждання… Німого крику вдів і матерів Не втішить келихів звучання…

Простіть нам всі , хто сина поховав, Хто батька з того пекла не діждався, Свій дім утратив , але наш зберіг, Простіть і ті , хто ще й не накохався.

Що ж, календарю, починай свій лік. Хай буде мирною твоя нова дорога ! Поквапся , завітай у кожен дім З листочком , на якому – ПЕРЕМОГА!!!

О.В. Мельник

Кiлькiсть переглядiв: 43

Коментарi