2022-12-31
Листок останній календар згубив – І новий відлік завтра розпочнеться, А в серце ніби камінь хтось убив, Сльоза кровава з нього болем ллється.
Чорні листки того календаря Пекучим згарищем у душах вже врослися. Чорні хустки на плечах матерів Із їх обличчям змученим злилися.
А завтра – знову зі стіни Нам січень схоче усміхнутись. Та мертвий той простий листок Не знає, як людській душі забутись.
Бо не забуде з нас ніхто Отого болю і страждання… Німого крику вдів і матерів Не втішить келихів звучання…
Простіть нам всі , хто сина поховав, Хто батька з того пекла не діждався, Свій дім утратив , але наш зберіг, Простіть і ті , хто ще й не накохався.
Що ж, календарю, починай свій лік. Хай буде мирною твоя нова дорога ! Поквапся , завітай у кожен дім З листочком , на якому – ПЕРЕМОГА!!!
О.В. Мельник